| 13 листопада 1889 |
Народився на хуторі Чечва біля містечка Грунь Зіньківського повіту на Полтавщині в багатодітній (17 дітей) селянській сім’ї. Закінчив початкову, потім двокласну школу в Зінькові. |
| 1907 |
Закінчив навчання в Київській військово-фельдшерській школі. Працював фельдшером — спочатку в російській армії, а з часом — у хірургічному відділі лікарні Південно-Західної залізниці. |
| 1917 |
Вступив до Київського університету; але скоро залишив навчання і повністю віддався журналістській і літературній праці. |
| 1918 |
Мобілізований до Армії УНР у медичні частини. |
| 1919 |
«Демократичні реформи Денікіна (Фейлетон. Матеріалом для конституції бути не може) за підписом «П. Грунський» |
| 22 липня 1921 |
Став працівником республіканської газети «Вісті ВУЦВК», активно пише. Псевдонім Остап Вишня вперше з’явився в «Селянській правді» під фейлетоном «Чудака, їй-богу!». |
| 1922 |
Брав участь у діяльності літературних об’єднань «Плуг» і «Гарт», в організаціі та редагуванні, разом з Е. Блакитним, перших двох номерів журналу «Червоний Перець» |
| 1933 |
Письменник був звинувачений в контрреволюційній діяльності й тероризмі, зокрема в замаху на товариша Постишева під час жовтневої демонстрації. Запроторений до таборів ГУЛАГу. |
| 1943 |
Звільнений і повернувся до літературної праці. |
| 1944 |
Зенітка |
| 1945 |
Бекас, Самостійна дірка, Вальдшнеп, Ведмідь, Лисиця, Вовк, Заєць. |
| 1946 |
Дика гуска, Дика коза, Перепілка , Лось, Дикий кабан, або вепр, Дрохва, |
| 1947 |
Екіпіровка мисливця |
| 1948 |
Дилда, З крякухою на озері. |
| 1950 |
У ніч під Новий Рік |
| 1951 |
Короп, Лебідь, Як варити і їсти суп із дикої качки |
| 1952 |
Фазани |
| 1954 |
Отак і пишу |
| 1955 |
Реабілітований судовими органами СРСР.”Перший диктант” |
| 1956 |
Збірка «Мисливські усмішки» |
| 28 вересня 1956 |
Помер. Похований на Байковому кладовищі. |
